Категорія стану виражає відношення дії до її суб’єкта, який творить дію, і до об’єкта, на який ця дія спрямована. Властива всім дієслівним формам, але найвиразніше виступає в дієприкметниках, серед яких найчіткіше розрізняється два стани - активний і пасивний. Ця категорія тісно пов’язана з категорією перехідності/неперехідності.
Активний стан дієслова є основним. Властивий усім дієсловам, які означають дію, спрямовану від діяча на прямий об’єкт, виражений іменником у формі знахідного відмінка без прийменника, тобто усім перехідним дієсловам.
Пасивний стан означає, що дія спрямована на об’єкт, який у реченні має форму називного відмінка і виступає підметом, тоді як реальний діяч виражений іменником в орудному відмінку і виконує роль додатка.
Зворотно-середній стан дієслів означає, що дія суб’єкта не переходить на об’єкт, а зосереджена в сфері самого суб’єкта. Форми зворотно-середнього стану утворюються від перехідних дієслів за допомогою афікса -ся. Ці дієслова поділяються на кілька розрядів:
- Власне зворотні дієслова, що означають дію, суб’єктом і об’єктом якої є сама особа (дія спрямована на діючу особу): одягатися, умиватися, взуватися, чепуритися, голитися і ін.
- Взаємно-зворотні дієслова, що означають дію, виконувану кількома особами. Ця дія переходить на кожного з виконавців: листуватися, зустрічатися, сперечатися, змагатися.
- Загально-зворотні дієслова, що означають дію, зосереджену в самій діючій особі. Виражають внутрішній стан, переживання або зміни у стані суб’єкта: журитися, сердитися, зупинитися.
- Непрямо-зворотні дієслова, що означають дію, яку суб’єкт здійснює для себе, в своїх інтересах: запастися (паливом, водою), лаштуватися (в дорогу).
- Активно-безоб’єктні (безоб’єктно-зворотні), що означають дію, яка може переходити на інший предмет (особу), але мислиться поза об’єктом як характерна ознака суб’єкта: собака кусається, корова б’ється, кішка дряпається, кропива жалиться.
- Пасивно-якісні дієслова, що означають дію, замкнуту в сфері суб’єкта, яка вказує на здатність його підпадати дії з боку іншого предмета: нитки рвуться, скло б’ється, дріт гнеться, дерево ламається, хліб кришиться та ін.
Отже, усі дієслова зворотно-середнього стану утворюються від перехідних дієслів активного стану додаванням афікса -ся.
Приналежність дієслова до пасивного стану визначається можливістю або неможливістю додавання до дієслова слова сам. Якщо таке вживання слова сам при дієслові можливе, це не буде форма пасивного стану: Дівчина прикрашається квіткою (сама). Дорога прокладається будівельниками (пасивний стан, бо неможливо додати слово сама).
Поза станом (мають нульову категорію стану, не мають категорії стану) перебувають:
- Неперехідні дієслова: бігти, летіти, плакати, спати.
- Безособові дієслова з афіксом -ся: не спиться, розвидняється.
- Неперехідні дієслова, які без афікса -ся не вживаються: боятися, сміятися, намагатися.
- Дієслова, утворені від неперехідних за допомогою префікса і афікса -ся, які надають їм нового лексичного значення: добігатися (бігати); наплакатися (плакати), насидітися (сидіти) і ін.
Які є види зворотно-середніх дієслів?
ВідповістиВидалитиВласне зворотні, взаємно-зворотні, загально-зворотні, непрямо-зворотні, активно-безоб’єктні, пасивно-якісні.
ВидалитиЯк перевірити, чи дієслово має пасивний стан?
ВідповістиВидалитиСпробувати додати слово «сам». Якщо можливо — це не пасивний стан.
ВидалитиЧим відрізняється активний стан від пасивного?
ВідповістиВидалитиАктивний стан вказує на дію, спрямовану на об’єкт; пасивний — на дію, що спрямована на підмет.
Видалити